Навчальні семінари та тренінги для волонтерів-психологів

Шановні колеги-волонтери! Психологічна Кризова служба проводить семінари з дитячої та сімейної кризової психології. Методологічною основою даних семінарів є як власний досвід наших спеціалістів, набутий безпосередньо з переселенцями, сім'ями загиблих учасників протестних дій на Майдані та бійців АТО, так і знання, передані колегами з Великобританії, Норвегії, США, Польші, Словаччини.
Найближчим часом будуть запропоновані семінари на теми:
5 листопада.17.00. Лекція "Формування прив’язаності до батьків та як розповісти дитині про загибель батька"
Павленко Ірина. Психолог програми реабілітації родин загиблих військових.
8 листопада,10.00-17.00.Семінар “Робота з втратою:етапи проживання горя,особливості дитячого горювання; арт-терапевтичні методи при роботі з втратою.” тел. 066 499 20 17
Олішевська Людмила, Прянічнікова Олена. Психологи програм реабілітаціі родин загиблих, групи психологічної допомоги сім'ям переселенців 
тел. 050 715 46 81
15 листопада, 12.00 -15.00. Семінар “Психодіагностика дитячо-батьківських стосунків: ознаки перенесеної травми у поведінці дитини, методи арт-діагностики”
Усатенко Ганна. Психолог групи психологічної допомоги сім'ям переселенців. 
тел. 067 721 3971 
22 листопада.” Особливості роботи з переселенцями.”Леся Інжиєвська. Психолог програм реабілітації родин загиблих,групи психологічної допомоги сім'ям переселенців. 
тел. 050 206 24 50 
28 листопада.11.00-15.00.Семінар “Реабілітація дітей,що отримали травму: робота з групою”(на основі реабілітаційної програми,розробленої Д.Бойстіком(США)).
Прянічнікова Олена.Психолог програм реабілітації родин загиблих. 
тел. 050 715 46 81
12 грудня,10.00-17.00 Семінар “Діти і війна — навчання технік зцілення”(Розроблено В.Юля(Великобританія)та Е.Хордвік(Норвегія)). Подоляк Наталія, Простун Наталія. Психологи програм реабілітації родин загиблих,групи психологічної допомоги сім'ям переселенців. 
тел. 050 083 35 70

А також тренінги:

- 5/11 (середа) - "Як працювати на місці катастрофи"
- 7/11 (п'ятниця) - "Оцінка в умовах тривалої загрози"
- 12/11 (середа) - "Перші два тижні.
- 14/11 (п'ятниця) - "Стратегії психологічної стійкості. Подолання стресу при терористичній загрозі"
- 19/11 (середа) - "2 тижні – три місяці"
- 21/11 (п'ятниця) - "3 місяці і далі"
- 26/11 (середа) - "Адаптація системи втручання на базі КПТ при постійно діючій загрозі"
- 28/11 (п'ятниця) - "Емпірично підтверджені принципи раннього втручання"
- 3/12 (середа) - "Основні етапи першої психологічної допомоги"
- 5/12 (п'ятниця) - "Симптоми, що свідчать про патологічне протікання переживання травми і робота із симптоматикою (подолання гніву, робота із пригадуванням, подолання порушення сну).
- 10/12 (середа) - "Типові помилки при ППД, і самодопомога "допомагаючим"
- 12/12 (п'ятниця) - "Як зберігати дані, щоб рухати науку вперед"
Для отримання СЕРТИФІКАЦІЇ необхідно пройти не менше 10 тренінгів.

За детальнішою інформацією звертайтесь за телефонами, зазначеними біля інформації про захід та за номерами 0937948400, 0678683115

Презентація "Робота психолога із втратою"

https://drive.google.com/file/d/0B95gFLy4peoGcnFwM1ZqUWxnZjQ/view?usp=sharing

Література з теми ПТСР та переживання втрати

https://drive.google.com/folderview?id=0B95gFLy4peoGbjM2dU05bGp4aTA&usp=sharing

РОБОТА З ДІТЬМИ, ЯКІ ОТРИМАЛИ ПСИХІЧНУ ТРАВМУ

Л.В. Войчишина, викладач кафедри психолого-педагогічної освіти та інновацій ВОІПОПП

С.М. Томчук, кандидат психологічних наук, доцент, доцент  кафедри психолого-педагогічної освіти та інновацій ВОІПОПП

Ви можете переглянути статтю, перейшовши за посиланням:

https://drive.google.com/file/d/0B95gFLy4peoGSklrdVZrVXRCNmM/edit?usp=sharing

Анкета психолога-волонтера (організація психологічної допомоги сім'ям, які втратили рідних під час АТО)

https://docs.google.com/forms/d/16_qW0_mhSFQhecLh3QzwM6LLltb7E9eKfs3ADmI6VWI/viewform?usp=send_form

Н. Л. Іванова Самовизначення особистості в бізнесі.

<h2>Современные исследования социальной идентичности - Книга адресована студентам, аспирантам, преподавателям психологических...</h2>Социальная идентичность интенсивно изучается сегодня в связи с проблемами миграции, интеграции, развития технических коммуникаций, глобализации и мобильности. Идентичность привлекает внимание многих ученых, которые пытаются выявить новые границы этого явления, его роль в поведении человека. Также сегодня проблема самоидентификации находит применение в прикладных областях психологии управления, психологии труда, экономической и социальной психология (Бодров, 2001, Буякас, 2000, Журавлев, 1998, Новиков, 2005, Поваренков, 2002 и др.).<br /><a href=http://rudocs.exdat.com/docs/index-130333.html>читать полностью</a><br /><a href=http://rudocs.exdat.com/download/docs-130333/130333.doc>скачать</a><br />

https://drive.google.com/file/d/0B95gFLy4peoGaU8xbDBiMUIyTmM/edit?usp=sharing

Презентація до теми "Синдром емоційного вигорання. Методи профілактики"

https://drive.google.com/file/d/0B95gFLy4peoGMFRpczBmX0dNUE0/edit?usp=sharing

Психоемоційна регуляція організму. Презентація.

https://drive.google.com/file/d/0B95gFLy4peoGNEVZNjYwUS1jcVE/edit?usp=sharing

Врахування особливостей мислення дитини 6-7 років

в навчально-виховному процесі

Актуальність питання. Врахування психологічних особливостей першокласника під час його навчання та виховання на сьогодні визнана як педагогами, так і психологами. Розглядаючи мислительні процеси молодшого школяра, орієнтуючись на дослідження психологів-когнітивістів, стають зрозумілими основні положення, за якими варто вибудовувати навчально-виховну стратегію.

Згідно з дослідженнями Жана Піаже, починаючи з п’ятирічного і до семирічного віку, відбувається перехід від доопераційного мислення до мислення на рівні конкретних операцій. Доопераційне мислення характеризується егоцентричністю (здатністю осмислювати світ винятково з власної точки зору), безповоротністю (неможливістю бачити зворотність явищ. Наприклад: «У мене є сестричка, та у неї немає сестер»), центрацією (неможливістю концентруватись одночасно на більш ніж на одному аспекті проблеми чи явища) та ін.  Операційне мислення поступово втрачає риси доопераційного мислення, з’являється більша гнучкість та складність мислительних процесів, що дозволяє помічати одночасно кількісні та якісні характеристики об’єктів, логічно міркувати, встановлюючи причинно-наслідкові зв’язки.

Як ці властивості нервової системи діють на практиці? Як з користю можна застосувати ці знання?

Перше – це розуміюче ставлення вчителя до першокласника. Перехід від доопераційної стадії (його можна образно назвати «періодом, коли дитині складно розв’язувати прості задачі на дві дії») до стадії операційної («період, коли дитина, зазвичай, просто розв’язує задачі на дві дії») відбувається завдяки тому, що в мозку проходять зміни на фізичному рівні: активне розгалуження відростків нейронів та створення нових синаптичних зв’язків, що дозволяє нервовим клітинам ефективніше взаємодіяти, та сприяє активному когнітивному та емоційному розвиткові дитини. Водночас, ріст мозолистого тіла забезпечує активність міжпівкульної взаємодії та, як наслідок, впливає на процеси перерозподілу уваги. З наведеного вище можна зробити висновок, що, знаючи фізіологічні процеси, які відбуваються в організмі першокласника, вчитель може пояснити для себе цілу низку проблем, які можуть виникати у дитини під час навчання, і з розумінням до цього ставитись.

Друге – допомога в оцінці вчителем готовності дитини до навчання  в школі та створення розвивальних умов під час роботи з майбутніми першокласниками.

Крім стандартних методик, спрямованих на визначення рівня розумової активності дитини, саморегуляції, розвитку короткочасної пам’яті, мовлення, фонематичного слуху, важливим аспектом є врахування особливостей мислення дитини. Як правило, фізіологічні зміни, що забезпечують перехід від стадії доопераційного мислення на операційну, починаються в 5 років і до 7 завершуються.  Іноді цей процес зміщується в часових межах. Це може ставати однією з причин труднощів у навчанні та створювати психологічний дискомфорт.

Третє – застосовувати методики для визначення розуміння дитиною абстрактності (на противагу конкретності), зворотності (на противагу нерозумінню, що об’єкти можуть повертатись у свій первинний стан, мати двохсторонні зв’язки), вміння прийняти до уваги позицію іншої людини (на противагу егоцентричності), вміння фіксувати одночасно декілька аспектів ситуації (на противагу центрації), інваріантності (на противагу нерозумінню принципу збереження об’єму, маси, кількості та числа). Вправи, спрямовані на це можна знайти в книгах Ж. Піаже «Психологія інтелекту», А.К. Звонкина «Малюки та математика» та ін. Приклади таких завдань наведені в додатку А.

Застосування запропонованих Ж. Піаже положень на практиці сприяє полегшенню роботи вчителя. Перехід від доопераційної стадії до конкретно-операційного мислення відбувається поступово. Ця мета розвитку досягається шляхом накопичуваного протягом кількох років досвіду маніпулювання з різними предметами і матеріалами в оточенні дитини та пізнання їх властивостей. Згідно з Ж. Піаже, діти набувають цю складнішу і тоншу форму мислення в процесі активного дослідження фізичного середовища, ставлячи собі питання і, в основному, знаходячи на них відповіді. Завдання вчителя в цьому процесі полягає в тому, щоб правильно та вчасно задати дитині питання, які на даному етапі відіграють важливішу роль ніж самі пояснення,  оскільки зміни відбуваються завдяки фізіологічним процесам в мозку.

Література:

1.    Звонкин, А. К. Малыши и математика. Домашний кружок для
дошкольников / А. К. Звонкин. - М.: МЦНМО, 2007. - 240 с.

2.    Пиаже, Жан Психология интеллекта / Ж. Пиаже. - СПб. : ПИТЕР, 2004. - 192 с.

Додаток А

Приклади завдань

Егоцентричність. Доопераційне мислення егоцентричне — обмежене межами власного сприйняття дитини, і тому вона не може взяти до уваги позицію іншої людини. Діти зосереджені на власних перцептивних образах і вважають, що всі інші бачать світ так само, як вони. Піаже досліджував це когнітивне обмеження в своєму експерименті з трьома горами. Він розсаджував дітей довкола столу, на якому знаходився макет гірського хребта з пап'є-маше, і показував їм фотографії цього хребта, зроблені з різних сторін. Спочатку він просив кожну дитину вибрати знімок з виглядом гір, що відкривається із займаного ними місця за столом, а потім — знімок, на якому гори представлені такими, якими бачить їх лялька,

Мал. 1 Експеримент «Гори»

посаджена на інше місце. Більшість дітей без проблем знаходила перший знімок, але не могла поставити себе на місце ляльки і уявити, якими можуть виглядати гори з її місця.

Центрація. Мислення дітей в цей період має тенденцію центруватися на якійсь одній фізичній властивості або вимірюванні об'єкта чи ситуації. Це обмеження, назване центрацією, найяскравіше виявляється при вирішенні задачі включення в клас — класичної задачі для вивчення доопераційного мислення. Дітям показують набір дерев'яних кульок, одні з яких червоного кольору, а інші — жовтого, і питають їх, яких кульок більше, червоних чи дерев'яних, вони не можуть правильно відповісти на це питання. Діти не можуть одночасно врахувати і колір, і ширшу категорію — матеріал, з якого зроблені кульки.

Інваріантність. Як підтвердження обмежень доопераційного мислення спостерігається відсутність у дітей інваріантності (поняття збереження), на яку вказував Піаже. Під терміном збереження мається на увазі усвідомлення того, що зміна форми або зовнішнього вигляду матеріалів не спричиняє зміни їх об'єму, маси, кількості.

Інваріантність кількості і числа. Розвиток у дітей навичок рахунку становить для фахівців великий інтерес тому, що цьому в школі відводиться багато часу, а також у зв'язку з тим, що цифри і числа виконують важливу роль в житті кожної людини. На мал. 2 показаний класичний експеримент вивчення розуміння збереження кількості і числа. Спочатку експериментатор кладе перед дитиною 12 льодяників, розташувавши їх в два ряди по 6 в кожному; причому льодяники в обох рядах знаходяться чітко один над одним. Як тільки дитина погоджується з тим, що в обох рядах їх кількість однакова, експериментатор зменшує довжину одного ряду, зсовуючи льодяники ближче. З іншого ряду забирається один льодяник, але відстань між цукерками, що залишилися, збільшується. Якщо дитині доступне поняття збереження кількості, вона повинна визнати, що довший ряд складається з меншої кількості льодяників, не дивлячись на свою протяжність. Дітей у віці 5-6 років зовнішній вигляд довгого ряду часто вводить в оману, і вони говорять, що в ньому більше льодяників.

Мал. 2. Експеримент, спрямований на вивчення розуміння збереження кількості.

Навіть ті діти, які уміють рахувати, та знаходяться на стадії доопераційного мислення, наполягатимуть, що в довгому ряду льодяників більше, причому вони робитимуть це і після того, як злічать їх кількість в кожному ряду.

Крім того, діти, що досягли стадії конкретних операцій, розуміють, що відмінності між схожими об'єктами можна зміряти. У відомій задачі Піаже з сірниками, проілюстрованій на мал. 3., дітям показували викладену з 6 сірників ламану лінію та іншу, пряму, з 5.

Мал. 3. Задача Піаже з сірниками.

Діти на стадії конкретних операцій чітко розуміють, що верхня ламана лінія, з 6 сірників, довша ніж нижня пряма, з 5. Діти молодшого віку, зазвичай, говорять, що нижня довша, оскільки зосереджують увагу, головним чином, на крайніх точках ліній, а не на тому, як розташовані сірники.

Техніка прогресивної м'язової релаксації

Техніки, спрямовані на зняття напруження, допомагають врівноважувати емоційний стан. Техніка прогресивного м’язового розслаблення (релаксації) була описана на початку 20-х років минулого століття американським психологом Едмундтом Джекобсоном (за деякими перекладами – Якобсоном). Джекобсон працював із спортсменами. Вирішуючи питання погіршення якісних показників під час змагань, він виявив, що розслаблення м’язів допомагає знімати когнітивну тривожність, спортсмени показують кращі результати. Для того, щоб свідомо керувати розслабленням м’язів, потрібно навчити організм розслаблятись вольовим зусиллям. Цьому передує процес навчання. Якщо у м’язах є ледь помітне напруження, – його важко зняти. Лише повне максимальне напруження м’яза, з подальшим розслабленням, сприяє цьому. Джекобсон напрацював таку структуру вправи:

1.         Максимальне напруження.

2.         Утримання напруження 5-7 с.

3.         Напівнапруження (наполовину розслабити м’язи).

4.         Утримання напівнапруження 5-7 с.

5.         Повне розслаблення.

(Дихання під час виконання вправи не затамовувати.)

З кожною групою м’язів напруження потрібно робити 2 рази. Відпочинок між першим і другим разом складає 10-15 с. Після напруження нижніх кінцівок відпочинок має бути довшим – близько 40 с.

Протипоказанням до виконання техніки є схильність до різкого перепаду тиску під час виконання будь-якої фізичної роботи та болі різної локалізації.

Послідовність виконання напруження така (положення лежачи на спині чи зручно сівши у кріслі):

1. Руки підняти горизонтально перед собою, долоні стиснути в кулак.
2.  Зігнути руки в ліктях, щільно притиснути до передпліччя.
3. Пальці на ногах підняти вгору. Напружується верхня частина стопи та передня частина гомілки.
4. Пальці на ногах стиснути (під себе). Напружується нижня частина стопи та задня частина гомілки.
5. Нижні кінцівки підняти горизонтально (якщо сидите), потягнути стопи на себе, напружити м’язи тазу, стегон, гомілок.
6. М’язи черевного пресу (уявіть, що потрібно витримати тиск та живіт).
7. М’язи спини: зведіть лопатки разом, з цього положення опустіть їх нижче.
8. М’язи грудей: руки зігніть в ліктях в горизонтальному положенні перед грудьми, долоні у вертикальному положенні торкаються одна одної. Зробіть напруження, натискаючи долонями одна на одну.
9. М’язи шиї напружуються так, щоб і передня і задня групи були задіяні. Для цього спочатку потрібно опустити підборіддя до грудей, а потім покласти руку на потилицю, одночасно створючи тиск на груди підборіддям та на руку на потилиці.
10. М’язи обличчя: напружити чоло, зробивши здивування, м’язи навколо очей – заплющивши очі, м’язи щік та губ – широка усмішка і верхня та нижня щелепа міцно стискаються.

Кожна група м’язів напружується за схемою, згаданою вище.

Виконання техніки займає близько 25 хвилин. Після розслаблення в організмі може спостерігатись відчуття легкості, важкості, тепла, прохолоди. Ефект можна закріпити дихальними вправами та візуалізацією. Дихальні вправи: глибокий вдих, повільний видих, далі швидкий вдих і повільний видих. Зробити 5-6 разів. Вправа на візуалізацію виконується з образами, які символізують для людини спокій та впевненість, виконується протягом 3-10 хвилин. Потрібно уявити щось, що є символом, до прикладу, спокою, уявляти, що відчуття спокою переливається з образу в тіло, наповнюючи кожну клітину.

Після двох-трьох місяців занять ви легко навчитеся розслабляти м’язи без використання першої частини техніки з напруженням. Достатньо буде зручно сісти чи лягти і, подумки проходячи по м’язах, давати собі команду: «Розслабитись!». М’язи будуть розслаблятись так само, як і після напруження, під час виконання техніки прогресивної м’язової релаксації.

Більше про методику можна дізнатись в посібнику: Каменюкин, А. Г. Стресс-менеджмент / А. Г. Каменюкин. - 3-е изд. - Санкт-Петербург : Питер, 2012. - 206 с.

Тема 4. Робота з емоційною проблематикою.

Емоційні проблеми І:

·        Проблема страху смерті.

·        Проблема втрати щастя.

·        Проблема контролю.

·        Проблема власної важливості.

·        Проблема сенсу в житті.

Ми істоти, які уникають смерті, у світі, де смерть є обов'язковою і в будь-яку мить може статися.

Ми істоти, які шукають щастя, але ми не можемо впродовж довгого часу переживати його.

Ми істоти, які шукають контролю у світі, який не піддається контролю.

Ми ставимо нашу важливість в залежність від думки інших або від наших досягнень, причому нас завжди хтось принижує і ми завжди робимо помилки або щось не можемо.

Ми істоти, які шукають сенс у світі, який не має сенсу.

Емоційні проблеми II:

·        Проблема терпіння і витримки.

·        Проблема спілкування.

·        Проблеми тілесного характеру.

Ми істоти, які намагаються уникнути страждання у світі, який переважно переповнений стражданням і болем.

Недостатність спілкування в наслідок обмежених можливостей або несприятливих обставин.

Труднощі в реалізації тілесних потреб, наприклад, хвороба, порушення функцій, недостатнє розслаблення або гіподинамія, обмеження сексуальності при недостачі можливостей.

Література та матеріали до теми "Тайм-менеджмент"
Бланк "Тиждень"
https://drive.google.com/file/d/0B95gFLy4peoGeUg0aVRic0E2Nm8/edit?usp=sharing
Беляков Андрей "Тайм-менеджмент для лентяев" (аудіокнига, ролик потрібно завантажувати)

Частина 1: https://drive.google.com/file/d/0B95gFLy4peoGaEJya0lQa19XQnc/edit?usp=sharing

Частина 2: https://drive.google.com/file/d/0B95gFLy4peoGX1BiQTJvUUtKLWs/edit?usp=sharing

Частина 3: https://drive.google.com/file/d/0B95gFLy4peoGMVBmUkczYXFyZGs/edit?usp=sharing

Частина 4: https://drive.google.com/file/d/0B95gFLy4peoGZWp0Z3d3SHp2SDQ/edit?usp=sharing

Частина 5: https://drive.google.com/file/d/0B95gFLy4peoGS2t3blk3akRDV28/edit?usp=sharing

Частина 6: https://drive.google.com/file/d/0B95gFLy4peoGbUZENnU1UlZRdlE/edit?usp=sharing

Частина 7: https://drive.google.com/file/d/0B95gFLy4peoGaGVJR3EwZGVnYjA/edit?usp=sharing

Частина 8: https://drive.google.com/file/d/0B95gFLy4peoGLVdxSXVsZkR0Ukk/edit?usp=sharing

Лутература з когнітивно-поведінкової терапії:

А.Г. Каменюкин, Д.В. Ковпак Антистресс тренинг
https://drive.google.com/file/d/0B95gFLy4peoGSW9nQnoyYlpPZlE/edit?usp=sharing

АльбертЭллис Практика рационально-эмоциональной поведенческой терапии

https://drive.google.com/file/d/0B95gFLy4peoGOHAxUDdrdk5YS0U/edit?usp=sharing

Альберт Эллис Психотренинг по методу Альберта Эллиса

https://drive.google.com/file/d/0B95gFLy4peoGb3hHUFZhbml3Nlk/edit?usp=sharing

Література до "Тренінгу спілкування"
59 лучших игр и упражнений для развития управления коммуникациями
https://drive.google.com/file/d/0B95gFLy4peoGS1hiYi1hLU9nbkk/edit?usp=sharing
100 разминок, которые украсят Ваш тренинг
https://drive.google.com/file/d/0B95gFLy4peoGSEQ4aDRpU1Rrc3c/edit?usp=sharing
Клаус Фопель Эффективный воркшоп
https://drive.google.com/file/d/0B95gFLy4peoGTjFpajhTN3lzamc/edit?usp=sharing
Клаус Фопель Психологические игры и упражнения
https://drive.google.com/file/d/0B95gFLy4peoGZ3hjUXlXSVJnRTA/edit?usp=sharing
Психогимнастика в тренинге
https://drive.google.com/file/d/0B95gFLy4peoGZk82OW9lUTRfajQ/edit?usp=sharing

Тренінг спілкування

Тематика тренінгових, практичних та семінарських занять Л.В. Войчишиної 

Спецкурс "Тайм-менеджмент для педагога»

№	Назва теми	Кількість годин, в тому числі:
		Лекції	Семінари	Практичні	Сам. робота
1.	Просторово-часова організація в умовах педагогічної діяльності.	–	2	–	–
2.	Життєві цінності як основа успішного планування.	–	–	2	-
3.	Постановка життєвих цілей та їх реалізація.	–	–	2	2
Всього: 12 год.		-	2	4	4

Спецкурс "Особистісний розвиток педагога»

№	Назва теми	Кількість годин, в тому числі:
		Лекції	Семінари	Практичні	Сам. робота
1.	Особистісний розвиток як основа психічного здоров’я.	–	2	–	–
2.	Методики та техніки особистісного розвитку, особливості їх використання.	–	–	2	-
3.	Життєві та моральні цінності, цілепланування.	–	–	2	2
Всього: 12 год.		-	2	4	4

Спецкурс "Психічні ресурси щастя»

№	Назва теми	Кількість годин, в тому числі:
		Лекції	Семінари	Практичні	Сам. робота
1.	Внутрішні резерви психіки та методи їх мобілізації. Когнітивні, поведінкові та афективні техніки.	–	2	–	–
2.	Базові емоції, які супроводжують відчуття щастя та стають йому на перешкоді	–	–	2	-
3.	Самооцінка та рівень задоволеності життям як основні з складових відчуття щастя	–	–	2	2
Всього: 12 год.		-	2	4	4

Спецкурс: «Синдром емоційного вигорання. Методи профілактики»

№	Назва теми	Кількість годин, в тому числі:
		Лекції	Семінари	Практичні	Сам. робота
1.	Емоційне вигорання як вироблений особистістю механізм психологічного захисту	–	2	–	–
2.	Діагностика емоційного вигорання	–	–	2	-
3.	Емоційне виснаження, деперсоналізація та редукція особистісних досягнень. Дієві методи профілактики синдрому емоційного вигорання	–	–	2	2
Всього: 10 год.		-	2	4	4

Спецкурс "Розвиток впевненості в життєвих силах та зниження тривожності»

№	Назва теми	Кількість годин, в тому числі:
		Лекції	Семінари	Практичні	Сам. робота
1.	Психолого-педагогічні умови виникнення тривожної та невпевненої поведінки	–	2	–	–
2.	Зв’язок рівня самооцінки особи із впевненістю та тривожністю	–	–	2	-
3.	Діагностика самооцінки та впевненості. Методи корекції самооцінки	–	–	2	2
4.	Ефективні техніки для подолання тривожних та невпевнених станів		2
Всього: 12 год.		-	4	4	4

Спецкурс: «Психо-емоційна регуляція організму»

№	Назва теми	Кількість годин, в тому числі:
		Лекції	Семінари	Практичні	Сам. робота
1.	Поняття психо-емоційної регуляції організму.	–	2	–	–
2.	Емоції. Види емоцій, принципи появи та регуляції емоційних станів.	–	–	2	-
3.	Подолання наслідків неприємних емоційних станів психологічними засобами.	–	–	2	2
Всього: 10 год.		-	2	4	4

Тема: Стрес-менеджмент. (Методи профілактики та подолання стресових станів психологічними засобами.)

            Психофізіологічні прояви стресу. Когнітивна та емоційна складові психічної регуляції. Поняття про свідоме та несвідоме, рефлекси та інстинкти. Роль установок у виникненні стресових станів. Психогімнастичні вправи для саморегуляції, подолання та профілактики стресових станів. Психофізіологічні та когнітивні техніки.

Тема: Робота психолога з педагогічним колективом як передумова подолання конфліктності та напруження у стосунках

            Психологічні механізми управління педагогічним колективом. Андрагогіка як мистецтво й наука надання допомоги дорослим у навчанні. Андрагогіка та педагогіка, спільне та відмінне. Управління навчальним процесом в аудиторії дорослих. Психологічні механізми реалізації влади для оптимізації навчання дорослих. Влада еталону (харизми). Референтна влада. Експертна влада. Інформаційна влада.

            Педагог як особистість і професіонал. Технологія психолого-педагогічної рефлексії та вдосконалення професійної діяльності вчителя. Професійна ідентичність педагога, її становлення та діагностика. Стресостійкість вчителя як фактор професійного довголіття. Методи гармонізації внутрішнього світу педагога.

            Технологія профілактики емоційного вигорання педагога. Профілактика професійної деформації педагога. Самооцінка вчителя і стиль його взаємодії з класом.

             

Тема: Психологічні особливості ефективного спілкування

Спілкування. Структура спілкування. Комунікація. Інтеракція. Перцепція. Види спілкування. Функції  спілкування: інформаційно-комунікативна, регуляційно-комунікативна, афективно-комунікативна. Контактне, опосередковане, уявне спілкування. Процес спілкування. Обмін інформацією та її інтерпретація. Взаєморозуміння. Взаємооцінка. Співпереживання. Формування симпатій або антипатій, характеру взаємин, поглядів, психологічної дії, спільної діяльності.

Прийоми спілкування. Види спілкування. Розуміюче спілкування. Директивне спілкування. Приймаючо-поступливе спілкування. Захисно-агресивне спілкування. Бар'єри спілкування. Бар'єри взаєморозуміння у спілкуванні: естетичний, інтелектуальний, мотиваційний, моральний, емоційний. Підтекст. Формула підтексту. Дійсний, уявний, пропущений підтекст. Фасцинація. Найбільш значущі показники для розуміння емоційного стану. Гучність і висота звуку. Темп мови. Ритм. Паузи. Інтонація, тон голосу. Проксеміка. Міжособистісні відстані.

Використання найефективніших технік ефективного спілкування в навчально-виховному процесі.

Тема: Проблеми національної ідентичності українців у навчально-виховному процесі

Етнічна ідентичність. Етнокультурний досвід. Національний характер. Національна свідомість. Світогляд. Самовизначення. Самосвідомість.  Самоутвердження. Психологічні чинники формування національної ідентичності. Етнос. Риси українського національного характеру. Біетнічна ідентичність.

Перші прояви етнічної свідомості та самосвідомості. Основні періоди формування етнічної свідомості. Рівень соціальної культури підростаючого покоління. Самоідентифікація. Локус контролю особистості. Характер соціальної взаємодії з навколишнім світом. Інформаційне поле. Вплив на виховну функцію сім’ї телебачення та комп’ютеризації.

Формування української етнічної свідомості у дорадянський та радянський час. Психологічне значення обрядів. Формування української етнічної свідомості у сучасного підростаючого покоління. Формування патріотизму.

Тема: Способи ефективного подолання конфліктів у взаємостосунках

Конфлікт. Конфлікт соціальний. Конфлікт рольовий. Критична межа конфлікту. Основні причини виникнення конфліктів. Стадії конфлікту. Латентна фаза. Демонстраційна фаза. Латентно-агресивна фаза. Демонстративно-агресивна фаза.

Типи конфліктних особистостей. Риси характеру й особливості поведінки, властиві конфліктній особистості. Демонстративна особистість. Ригідна особистість. Некерована особистість. Надточна особистість. Раціональна особистість. Безвладна особистість.  

Вихід з конфлікту. Типові форм поведінки людей у конфліктній ситуації. Агресія. Адаптація. Адаптивна структура. Уникання. Змагання. Компроміс. Пристосування. Співпраця. Визначення причини конфлікту. Способи розв'язання конфліктних ситуацій. Покрокове розв’язання конфліктів. Часткове розв'язання конфлікту. Повне розв'язання конфлікту. Умови конструктивного розв'язання конфлікту.

Основні способи зняття напруження й агресії

Тема: Проблема адаптивності психіки особистості у контексті навчально-виховного процесу. (адаптація першокласників, п’ятикласників)

Адаптивність. Адаптивна структура. Висока, середня, низька адаптивність. Основи адаптивності. Темперамент. Типи темпераменту. Темперамент та проблеми адаптивності в контексті навчально-виховного процесу. Характер та проблеми адаптивності в контексті навчально-виховного процесу. Рівень інтелектуального розвитку. Вміння. Фізичний стан. Зовнішність. Додаткові чинники адаптивності. Орієнтації. Вибір. Ієрархія системи цінностей, цілей, потреб. Уподобання.

Інстинкти. Інстинкт самозбереження. Інстинкт продовження роду. Альтруїстичний інстинкт. Дослідницький інстинкт. Інстинкти домінування, свободи, збереження власної гідності. Базові інстинкти. Домінуючий інстинкт. Гіпердомінуючі інстинкти. Типи індивідуальностей за домінуючим інстинктом. Егофільний тип. Альтруїстичний тип. Домінантний тип. Лібертофільний тип. Дігнітофільний тип. Змішані типи.

Індивідуальний стиль емоційного сприйняття. Установки та адаптивність. Шляхи покращення адаптивності.

Вплив виховання в сім’ї та школі на адаптивність особистості.

Тема: Сенситивні періоди у розвитку дошкільника

Поняття про сенситивні періоди. Розвиток психіки дитини. Аналіз психічного розвитку дітей у критичні періоди. Закономірності розвитку. Методики раннього розвитку. Проблема поєднання методик раннього розвитку з сучасним вихованням дошкільника. Метод Марії Монтессорі, система Ібуки Масару, Глена Домана, Сесиль Лупан, Зайцева, Нікітіних.  Розвиток рухів і дій (0 – 2 роки). Розвиток соціальних навичок (0 – 5 років). Прийняття порядку та гігієнічні навички (1 – 3 роки). Розвиток співчуття (1 – 3 роки). Чутливість до сприйняття фонематичних конструкцій  (5 років). Сприйняття простору та незнайомих предметів  (5 років). Засвоєння дитиною основних соціальних закономірностей людського життя (6 років).

Співпраця педагога з батьками. Подолання найтиповіших проблем, пов’язаних з проходженням сенситивних періодів.

Тема: Психологічні особливості підготовки учнів до контролю знань

Поняття про тривожність, реакція психіки на тривожність. Вплив стресогенів на якість відтворення знань. Попередження стресових ситуацій під час контролю знань. Способи надання ефективної допомоги учням, які проявляють надмірне хвилювання та тривогу перед написанням контрольних чи тематичних робіт, складанням заліків, іспитів, зовнішнім незалежним оцінюванням. Зв’язок емоцій з думками та фізіологічними реакціями організму на тривожність. Самооцінка та позитивне мислення. Конструктивне мислення.

Використання сучасних наукових методів регуляції тривожної поведінки, можливості використання психічної регуляції та саморегуляції в навчально-виховному процесі.

Тема: Психологічі особливості дітей молодшого шкільного віку. Криза 6-7 річного віку

Психофізіологічні особливості дітей 6-ти та 7-ми років. Пізнавальна діяльність в молодшому шкільному віці. Розвиток пізнавальної сфери. Особливості навчальної та виховної роботи. Методи профілактики та зниження стресових ситуацій в молодшому шкільному віці.

Тема: Психологічні особливості підліткового віку

Психофізіологічні особливості дітей підліткового віку. Психоемоційна регуляція підлітка. Персональний міф. Конфліктність в підлітковому віці, причини, методи профілактики та подолання. Особливості навчальної та виховної діяльності з підлітками.

Тема: Психологічні умови ефективного управління учнівським колективом

Знання вікових особливостей дитини як умова ефективного управління. Педагогічне управління та технології його застосування. Види педагогічного управління. Умови успішного використання різних управлінських підходів в роботі педагога.